Вилетіли з хати доньки та сини.
В парах в’ють гніздечка власні помаленьку.
Та ніяк не звикну я до тишини.
Прабабусі кажуть: «Звикнеш потихеньку».
Ось заплющу очі: Бачу малюків.
Бігають, стрибають по усіх кімнатах.
Затуляю вуха: чую сміх і спів.
А отямлюсь: тиха, спорожніла хата.
Якби повернути той прекрасний час,
Я б ним дорожила більше всіх достатків.
Кожен ранок, любі, цілувала б вас,
Кожну ніч шептала б: «Дорогі малятка.»
На сумління тисне каменем вина.
В пам’яті кружляють, мов ворони, фрази:
«Діти, дайте спокій!» «Що за дивина?!»
«Може зробиш сам, не скиглячи й відразу?!»
На стіні годинник стогне: "Чик. Чик. Чик..."
Обріза секунди вперто від години.
Тут був черевичок, потім – черевик.
В нас росла сімейка, а тепер – родина.
Вилетіли з хати доньки та сини.
Власні в’ють гніздечка дружно, галасливо.
Вам колись звикати теж до тишини.
Тож цінуйте часом і живіть щасливо.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ти кажеш що ніяк не звикнеш до тишини... то ще на роботу ходиш... а що буде, як Бог дасть дожити до пенсії?!...(Звикнеш до того часу!) Комментарий автора: Вєра, вірш майже автобіографічний. Сашко ж ще з нами. Але тишина так сильно відчувається.
Верь, весна не за горами... - Лина Н.-Л. Eto malenkoe stihotvorenje napisala dlia svoei podrugi, perezivavshei o budushchem. Siostri, kotorie chitaete seichas i nehodites v perezivaniah o buduschei sudbe - znaite: Gospod v kurse vashei zizni i On imeet chudesnii plan dlia vas, tolko ne speshite vperedi Nego sami ustraivat svoiu zizn. On sdelaet eto nailuchshim obrazom. Doveriajte Emu.
Lina
Крик души : Исповедь подростка - Лариса Попова Великий и Милосердый Творец Неба и земли, ЯВИ нам СВЕТ ЛИЦА Твоего, Отче!
Влеки нас и детей наших к Себе узами любви; привлеки нас к Себе, и мы побежим за Тобою; устреми нас к Себе, и мы будем радоваться и восхищаться Тобою, торжествовать о Тебе; ибо о чудесах и помышлениях Твоих о нас, кто уподобится Тебе, Благословенный? они превышают число (бесконечны).
Благодарим Тебя, Всевышний, что Ты посылаешь дух Богоискания на наши народы, правителей, на наши семьи, на наших детей, на детей Украины. Воистину, ВСЕ дети наши! стань КАЖДОМУ из них Папой; ибо ВСЁ возможно Тебе. Хвала и благодарение Тебе, Отец! Благословен Ты, Папочка, всякого детского сердечка! Слава Тебе. Аллилуйя. Аминь.